Центр косметології обличчя та тіла, естетичної медицини
Метод постізометричної релаксації м’язів полягає в двохфазному впливі на м’яз. Спочатку на м’яз здійснюється попереднє пасивне розтягнення до пружного бар’єру потім пацієнт під контролем спеціаліста здійснює активну роботу з вольового скорочення м’яза впродовж 6-10 секунд. Наступним етапом є розслаблення та виконання додаткового розслаблення м’яза 6-10 сек.
Постізометричну релаксацію доцільно застосовувати в разі хронічного м’язевого болю, що виникає внаслідок скорочення м’язів та порушенні трофічних процесів в них.
Перед процедурою спеціаліст проводить первинну діагностику з застосуванням різних методів:
1. Симптоматична діагностика.
2. Пальпаторне дослідження згідно анатомічних ланцюгів.
3. Виявлення тригерних точок. Тригерна точка відображає виникнення болі, що викликаний активністю м’язів під впливом особливих фізичних станів.
4. Мануальние м’язеве тестування – метод прикладної кінезіології, що дозволяє оцінити зміни м’язевої системи. Ціль оцінити функціональний стан тонусу і сили м’язів для призначення найбільш ефективного курсу терапії.
Завдання спеціаліста під час процедури постізометричної релаксації:
3. Правильно оцінити силу та тонус м’язів
Як відбувається процедура постізометричної релаксації (ПІР)?
1. Спеціаліст здійснює попереднє пасивне розтягнення м’язів до максимальної точки супротиву. Впродовж наступних 6-10 секунд пацієнт здійснює супротив, прикладаючи зусилля інтенсивністю 5-10% від максимально можливого.
2. Наступним етапом – вторинне пасивне розслаблення в вигляді додаткового розтягування м’язів (6-10 секунд). Як результат, в м’язі виникає стійка гіпотонія і зникають болісні відчуття. Пасивне розтягнення на фоні релаксації виконується не понад міру і без приросту больових відчуттів.
Пасивне розтягнення припиняється разом з появою деякого супротиву.
Повторні ізометричні повинні проводитися з нового вихідного положення з врахуванням збільшеного об’єму пасивних рухів.
Один сеанс релаксації м’яза включає 5-7 мобілізаційних прийомів в даному напрямку чи на визначений м’яз.
Основною умовою при проведенні ПІР є ізометричні зусилля клієнта, які мають бути короткочасними та прикладанням зусиль мінімальної інтенсивності.
Попередньо спеціаліст, що проводить процедуру ПІР інструктує пацієнта про методику, де визначається сила супротиву, тривалість та інтенсивність скорочення та розтягнення.
Згодом спеціаліст вибирає вихідне положення, з якого буде здійснюватися попереднє пасивне розтягнення і поетапно в синергії з пацієнтом здійснює пасивне розтягнення.
Допускається застосування послідовно ПІР в різних напрямках та при різних локалізаціях больових відчуттів.
Показання до проведення ПІР:
Протипоказання для проведення ПІР:
Фахівці
