Центр косметології обличчя та тіла, естетичної медицини
Лікувальну фізичну культуру призначають у разі відсутності протипоказань:
Вплив ЛФК на організм людини:
Безпосередньою дією вправ є зрушення, що виникають у серцево-судинній системі. А саме активізація крово і лімфообігу в зоні ушкодження, а також покращення периферичного кровотоку, що виникає внаслідок збільшення об’єму та швидкості кров’яного русла. Фізичні вправи зменшують застійні явища, сприяють надходженню крові до серця й полегшенню його роботи.
Елементом ЛФК є дихальна гімнастика, що спряє легеневій вентиляції, а також відкриває грудну клітину. Дихальну гімнастику призначають при вадах дитячої постави. Це має позитивний вплив у вигляді збільшення об’єму грудної клітини при сколіозі, лійкоподібній грудині, увігнутій та кругло-увігнутій спині.
Позитивні зміни у гемодинамиці та газообміні у легенях підвищують насичення артеріальної крові киснем, зменшується кисневе голодування тканин, поліпшуються окисно-відновні й обмінні процеси, прискорюється відновлення і регенерація тканин. Саме заняття ЛФК прискорюють розсмоктування продуктів запалення, загоювання ран. При переломах трубчастих кісток заняття ЛФК сприяють формуванню кісткової мозолі.
ЛФК позитивно впливає також і на внутрішні органи. Вправи лікувальної фізкультури посилюють кровообіг і зменшують застійні явища у них. Заняття ЛФК протидіє атрофії м’язів, розвиткові контрактур, тугорухливості в суглобах. Важливі заняття також при втраті рухових функцій, вони сприяють утворенню тимчасових компенсацій. При травмах і оперативних утручаннях лікувальна фізкультура відновлює порушені функції органів і систем.
ЛФК відновлює рухові навички, ходьбу, зміцнює м’язи, виховує правильну поставу, підвищує витривалість пацієнта до фізичних навантажень.
1. Хвороби центральної нервової системи
Вправи лікувальної фізкультури мають забезпечувати зміцнення м’язів спини, шиї, плечового пояса. Вправи ЛФК призначають передбачаючи покрокове ускладнення, щоб забезпечити відновлення максимально можливих опорно-рухових функцій кінцівок з параплегією, спастичними паралічами і парезами. Лікувальна фізкультура сприяє тонізації м’язів, поліпшенню відчуття м’язово-суглобового апарату.
Фізичні вправи втягують в реактивну відповідь всі компоненти нервової системи, починаючи від кори головного мозку до периферичних рецепторів. Нервовий механізм доповнюється також гуморальним та ендокринним. Взаємодія і єдність цих механізмів викликає зміни функцій органів і систем організму. Вправи лікувальної фізкультури активують і трофічні процеси, стимулюють регенерацію нервових волокон і рубцювання ушкоджених тканин. Вправи сприяють поступовому розгальмуванню пригнічених ділянок нерва, його провідності та скорочувальній здатності м’язів.
Слід пам’ятати, що ЛФК має стати постійною процедурою впродовж всього життя у разі травм спинного мозку.
При травмах головного мозку у простий комплекс ЛФК включають вправи, які відновлюють і підвищують стійкість вестибулярного апарату, дихальні вправи, вправи для рівноваги, для координації руху.
Складність вправ підвищують поступово. Застосовують прості вправи на розвиток статокінетичної стійкості, вправи на зміну положення тіла, на одночасний рух голови й тулуба. Вправи виконують з низькою амплітудою і малою кількістю повторень. Використовуються вправи на координацію рухів. Усі вправи супроводжуються повною страховкою пацієнта з боку реабілітолога.
2. Вади дитячої та підліткової постави, сколіоз та плоскостопість
Завданнями ЛФК при відновленні:
Заняття з ЛФК доцільно виконувати 3-4 рази на тиждень під керівництвом спеціаліста з ЛФК, а також самостійно вдома.
Гімнастичні вправи виконують із вихідних положень стоячи, сидячи, стоячи в упорі на колінах, лежачи й у висі при різних положеннях голови, тулуба, рук і ніг. Все залежить в кожному конкретному випадку визначається характером порушення постави.
Для корекції вад постави застосовують спеціальні вправи, що мають спрямованість на нормалізацію кута нахилу таза, виправленню порушених фізіологічних вигинів хребта, положенню і форми грудної клітини, симетричному положенню плечового поясу. Основою нормалізації взаєморозташування частин тіла – зміцнення природного м’язового корсету. Саме для цієї цілі доречно використовувати вправи, що забезпечують розвантаження хребта, а саме ті, що виконуються з положення лежачи на спині, на животі, в упорі стоячи на колінах. Вправи мають бути симетричними та чергуватися з розслабленням та дихальними вправами.
Згодом у пацієнта розвивається м’язево-суглобове відчуття, що дозволяє утримувати правильне положення тіла.
3. Захворювання суглобів
Лікувальну фізкультуру при захворюваннях суглобів використовують на всіх етапах реабілітації. ЛФК має трофічну і тонізуючу дію на організм в першу чергу, а в подальшому несе відповідальність за формування компенсацій та нормалізацію функцій. У пацієнтів з хворобами суглобів нерідко з’являються наслідки гіподинамії, а також зміни в функціонуванні ЦНС, тому важливо в плани відновлення включати заняття ЛФК. Вони підвищують загальний тонус і функціональний стан організму, покращують роботу центральної нервової, сердцево-судинної, дихальної та інших систем.
Фахівці
